3 червня 2026 року в Навчально-науковому інституті права та психології НАВС відбулося бінарне заняття-тренінг для студентів І курсу спеціальності «Психологія» на тему «Терапія письма: шлях до себе». Захід провели доцент кафедри теорії, історії та філософії права Ганна Петрова та запрошена тренерка — психолог-консультант, кризовий психолог, викладачка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Тетяна Некіз.

 

 

Заняття було присвячене тематиці соціальної філософії та філософської антропології — осмисленню людини в сучасному суспільстві, ролі колективної пам’яті, досвіду війни, комунікації та пошуку особистісної ідентичності в умовах суспільних трансформацій. Особливу увагу учасники приділили тому, як індивідуальний досвід пов’язаний із ширшими соціальними процесами, а письмо може ставати не лише формою самовираження, а й способом відновлення внутрішньої цілісності та збереження культурної пам’яті.

Тренінг проведено в межах виконання фундаментального наукового дослідження молодих учених «Культурна ідентичність та крос-культурна комунікація українців: трансформація в умовах російсько-української війни» (науковий керівник — кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Урись; державний реєстраційний номер проєкту 0125U000774).

 

 

Під час заняття студенти працювали з елементами терапевтичного письма: створювали короткі тексти, есеї та рефлексивні нотатки, обговорювали значення пам’яті, емоційного досвіду й особистої історії у формуванні людини та спільноти. Такий формат дав можливість поєднати теоретичне осмислення тем соціальної філософії з практичними психологічними інструментами роботи з емоціями, травматичним досвідом і міжособистісною комунікацією.

Особливістю заходу стала міжуніверситетська взаємодія та поєднання філософського й психологічного підходів до роботи зі студентською аудиторією. Подібні заняття демонструють важливість сучасної гуманітарної освіти, у центрі якої перебувають не лише знання, а й людина, її досвід, здатність до рефлексії, діалогу та підтримки інших.

 

 

Особливо емоційною частиною заняття стала вправа з колективного терапевтичного письма. Працюючи в групах із заданими словами — «дім», «віра», «воля», «мама», «сонце», «море», «сміх», «любов», — студенти створювали короткі поетичні тексти, у яких несподівано виразно проявилися потреба у внутрішній безпеці, відчутті близькості та надії.

 

Один із текстів звучав так:

«Дім для мене є тепло,

Мама в ньому — то добро.

Сміх, довіра та любов

огортає мене знов.

Сонце світить у вікні,

море сниться уві сні.

Віра в серці не вщухає:

воля й сміх весь страх долає».

 

Інша група сформулювала свій образ внутрішньої опори так:

«Якщо буде віра — буде воля.

Воля — це мій дім.

Дім для мене — море, сонце, мами щирий сміх».

 

Такі тексти стали своєрідним фінальним акордом заняття — щирим і дуже промовистим. Вони показали, що сучасна молодь, попри досвід тривоги, війни й емоційного виснаження, зберігає здатність до довіри, співпереживання та пошуку внутрішнього світла. Саме ця здатність — осердя психологічної стійкості, культури підтримки й майбутнього здорового студентського середовища.