26 лютого на базі Національної академії внутрішніх справ відбулася Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Українська ідентичність: історичні, правові та світоглядні засади», ініційована кафедрою теорії, історії та філософії права навчально-наукового інституту права та психології. Захід став науковим майданчиком для ґрунтовного обговорення ключових аспектів становлення, збереження й утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни та масштабних суспільних змін.

   До наукового діалогу долучилися представники академічної спільноти – академіки, професори, доценти, аспіранти, ад’юнкти, курсанти й студенти, фахівці практичних підрозділів сектору безпеки і оборони України. Учасники представляли понад 16 регіонів України. Така широка географія засвідчила загальнонаціональний масштаб порушених питань і значний інтерес науковців та інститутів громадянського суспільства до проблем державотворення й національної єдності.
Тематика доповідей охоплювала проблеми конституційної ідентичності, формування правової культури, міжнародно-правового захисту культурної спадщини, механізми забезпечення прав громадян в умовах воєнного стану. Важливе місце посіли дослідження історичної пам’яті та процесів деколонізації, переосмислення імперської спадщини, витоків української державності, ролі історичного наративу у формуванні національної свідомості.

 
   Було акцентовано на участі сектору безпеки і оборони України в зміцненні державності, формуванні професійної ідентичності військовослужбовців і правоохоронців, протидії інформаційним загрозам, а також на значенні освітньої, мовної та культурної політики як стратегічних чинників довготривалого формування громадянської ідентичності. Засвідчено особливу роль української мови як основи національної самоідентифікації, інструменту суспільної консолідації та складової державної стійкості.

    У межах дискусії розглянуто питання збереження історичної пам’яті, інтеграції культурної спадщини в освітній процес як інструментів формування національної самосвідомості; наголошено, що в правовому вимірі це кореспондується з конституційними гарантіями захисту прав і свобод людини, а у філософському – постає підґрунтям національної ідентичності та тяглості державницької традиції. Проаналізовано деструктивні дії державних органів країни-агресора, спрямовані на руйнування освітньої системи на тимчасово окупованих територіях, зокрема й в Автономній Республіці Крим, як інструмент підриву української, громадянської ідентичності.
   Підсумовуючи результати конференції, учасники обґрунтували міждисциплінарний підхід до розуміння ідентичності як складного соціопсихофізіологічного феномену, зазначили, що в сучасних умовах українська ідентичність постає не лише як гуманітарна категорія, а і як важливий елемент національної безпеки, правової легітимності та суспільної згуртованості.

Навчально-науковий інститут права та психології НАВС